ЕС инвестировал 5,6 млн евро в 29 грантовых проектов для поддержки трансграничного сотрудничества местных общин Украины с соседними регионами в Беларуси и Молдове за 2015-2019 гг.

ПОСТ-РЕЛИЗ


ЕС инвестировал 5,6 млн евро в 29 грантовых проектов для поддержки трансграничного сотрудничества местных общин Украины с соседними регионами в Беларуси и Молдове за 2015-2019 гг.

Киев, 13 июня 2019 г. – в Киеве проходит подведение итогов реализации 29 трансграничных проектов по программам территориального сотрудничества «Беларусь – Украина» и «Молдова – Украина», финансируемых Европейским Союзом.

Трансграничные проекты по двум прimage005ограммам были направлены на местное и региональное развитие приграничных регионов, стимулирование экономического роста, поиск совместных решений для общих проблем по обе стороны границы и внесли важный вклад в улучшение условий жизни местных общин.

В программе «Беларусь – Украина» было реализовано 13 совместных проектов в регионах, а именно: в Украине – Волынская, Ровенская, Житомирская, Киевская и Черниговская области; в Беларуси – Брестская и Гомельская области. По программе «Молдова – Украина» внедрены 16 совместных проектов в украинских регионах (Одесская, Винницкая и Черновицкая области) и на всей территории Молдовы.

Во время итоговой пресс-конференции глава украинской делегации Анна Белоколос, представитель Министерства экономического развития и торговли Украины, отметила: «Программа трансграничного сотрудничества – важный инструмент для развития приграничных территорий. Это не только реализация мероприятий приграничного сотрудничества, но и дополнительные возможности для участия в программах ЕС регионов Украины, не вовлеченных в программы приграничного сотрудничества, в частности, Черниговской, Житомирской и Киевской областей».

В свою очередь, Лучиан Джега, Руководитель программ Европейской Комиссии (DG NEAR), отметил: «Европейская Комиссия поддерживает вектор по имплементации сотрудничества трансграничного взаимодействия. Цель программ, начатых 4 года назад,  развитие партнерства с другими странами-членами Восточного партнерства. Стоит отметить, что программа учитывала двухсторонние интересы и была нацелена на укрепление партнерства на трансграничной территории».

Глава делегации Республики Беларусь Михаил Баценко отметил, что «13 проектов в рамках программы Беларусь-Украина получили финансирование и достигли запланированных результатов. Более того, по некоторым позициям они превзошли их, что свидетельствует о достаточно высоком уровне заинтересованности как со стороны белорусских участников, так и их украинских партнеров». image004

Глава делегации Молдовы, представитель Государственной канцелярии Республики Молдова Эмилия Чеботари подчеркнула: «Хочу особо подчеркнуть, что Программа территориального сотрудничества Молдова – Украина оказалась очень ценным инструментом Европейской Комиссии, что позволило нам выявить и преодолеть общие проблемы в приграничных регионах, а также простимулировать социально-экономическое развитие на местном уровне. Программа способствовала мобилизации многих институтов и организаций на уровне как органов государственной власти, так и гражданского общества. Мы можем с уверенностью утверждать, что малыми шагами строим потенциал и достигаем реальных результатов».

 image003

Подытоживая, Эрк Ролоффс, Руководитель группы экспертов, администратор Программы EaPTC – GIZ отметил, что поддерживает инициативы всех трех стран о продолжении Программы EaPTC: «Эта программа  лишь начало, база для последующих шагов. Несмотря на существенные достижения и успешные результаты реализации грантовых проектов, мы надеемся на продолжение Программы со стороны ЕС. Сейчас уже начат диалог стран-партнеров с Европейской Комиссией относительно будущего Программы».

Участники мероприятия положительно оценили внедрение совместных проектов и показали успешность реализации двух программ территориального сотрудничества «Беларусь – Украина» и «Молдова –Украина».

Фотографии мероприятия можно найти по ссылке: https://fex.net/s/kbb4kbc

image007image002

Дополнительная информация:

Программа территориального сотрудничества Восточного партнерства (EaPTC) призвана создавать благоприятные условия для программ территориального сотрудничества вдоль границ Беларуси и Украины, Армении и Грузии, Азербайджана и Грузии и Молдовы и Украины с учетом особенностей каждой пограничной зоны. Она направлена ​​на усиление способности местных и региональных государственных и неправительственных организаций совместно разрабатывать и внедрять трансграничные проекты. Общий вклад ЕС в EaPTC составляет 12,5 млн евро за период 2013 – 2019.

Восточное партнерство (EaP) – это инициатива Европейского Союза, которая охватывает 6 стран Восточной Европы и Южного Кавказа: Азербайджан, Беларусь, Армению, Грузию, Молдову и Украину. Инициатива направлена ​​на развитие отношений между ЕС и восточными партнерами, углубляя их политическое сотрудничество и экономическую интеграцию.

За дополнительной информацией ображайтесь, пожалуйста, к Татьяне Деревянкиной, експерту по вопросам коммуникаций EaPTС: t.derevyankina@fgl-energy.com, +38 067 232 31 20
http://www.eaptc.euhttps://www.facebook.com/eaptc.euhttps://twitter.com/EaP_TC

Презентація україно-білоруського проекту «Craft it!»

В Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація україно-білоруського проекту «Craft it!», якій, разом з партнерами, реалізує ГО «УЦІР».

Проект  реалізується  в рамках програми територіального співробітництва країн Східного партнерства (EaPTC).

Програма фінансується Європейським Союзом в рамках підтримки ініціатив Східного Партнерства.

http://uacrisis.org/ua/64963-project-craft-it

Київ, 05 березня 2018.

Проект «Craft it!» розповість школярам про всі переваги роботи з народним ремеслом та навчить народних майстрів напряму виходити на світові ринки продажу. «У рамках даного проекту ми проводимо презентації для школярів старший класів про те, які можливості дає їм заняття крафтом та традиційними народними ремеслами. Ми проводимо тренінги для діючих майстрів та починаючих майстрів про те, як краще продавати та експортувати свою продукцію», – розповів Антон Плаксун, голова ГО «Український центр громадських ініціатив «Світло», під час презентації проекту в Українському кризовому медіа-центрі.

Проект спрямований не тільки на українську аудиторію, але і на білоруську. До ініціативи долучилися Берестейська та Гомельська області Білорусі. Серед областей України, які є учасниками проекту, – Київська, Чернігівська, Житомирська, Волинська та Рівненська області. У рамках проекту відкриють також декілька хабів, де будуть проводити майстер-класи. У хабах майстри-початківці зможуть займатися народними ремеслами. Відкриття хабу у Житомирі заплановано на кінець березня-початок квітня.

У рамках ініціативи активісти спілкуються також зі старшокласниками та розповідають про переваги народних ремесел. «Ми провели декілька презентацій у луцьких школах. Ми не можемо казати, що школярі дуже активно та радісно відгукуються на те, що займатися ремеслами – це круто. Тому ми бачимо, що тут є великий шмат роботи з нашого боку і не лише з нашого. Але з того, що справді чіпляє та цікавить дітей, – це те, що має більше зв’язків з сучасністю та щоденним життям. Коли ми розповідаємо дітям, скільки коштують в середньому вироби майстрів, скільки на цьому можна заробляти в місяць – от тут дітям стає цікаво і вони починають думати, – зазначила Юлія Філіп’єва, менеджер проекту «Craft it!». – Треба шукати такі шляхи, як до них достукатися і як їм показати, що традиційне мистецтво та традиційні ремесла – це актуальна річ».

Українські майстри отримають також практичну допомогу від організаторів проекту – місця на торгівельних майданчиках світового рівня, проплачена реклама, розробка бренд-буку, місця в онлайн-магазинах тощо. «Всі знають про потенціали українського IT. Але мало хто знає та говорить про українських народний промисел, про крафт. Це сфера креативних індустрій і вона також лідер у своєму секторі. Тому ми маємо більше уваги приділяти розвитку даного напрямку, більше займатися профорієнтаційною роботою, більше працювати з майстрами», – підсумував Антон Плаксун.

Проект «Розвиток традиційних народних ремесл як драйвер росту підприємництва та самозайнятості у прикордонних громадах України та Білорусі», скорочено – «Craft it!» реалізовано в рамках програми територіального співробітництва країн Східного партнерства. Програма фінансується Європейським Союзом в рамках підтримки ініціатив Східного Партнерства.

 

Проект «Craft it!» в партнерстві з Укрпоштою запрошує ремісників та хендмейдерів на навчальні тренінги з продажу та просування своїх виробів он-лайн

У березні та квітні для мешканців Київської, Житомирської, Чернігівської, Рівненської, Волинської областей відбудуться тренінги, спрямовані на подолання безробіття  і стимулювання самозайнятості серед майстрів, які займаються народними промислами та хендмейдом, використовують в своїй діяльності традиційні українські орнаменти чи технології.

 

До участі в навчальних модулях проект «Craft it!» запрошує:

– майстрів, які добре знані в своєму регіоні, але б хотіли б навчитися продавати власні вироби ширшій аудиторії;

– хендмейдерів та ремісників, які окрім торгівлі на традиційних ярмарках та виставках прагнуть навчитися он-лайн продажам і дізнатися про ресурси, які допомагають це зробити;

– майстрів-початківців, які знають про можливості, що дає інтернет, але не знайомі з особливостями та специфікою таких продажів;

– авторів рукотворної (нехарчової) продукції, які хочуть дізнатися нові способи представлення себе та продажу власних виробів в інтернеті.

 

Тренінги відбуватимуться в рамках проекту «Craft It! Навчися і зроби» в партнерстві з E-Export School від Укрпошти.

Під час навчальних модулів учасникам запропонують огляд і специфіку продажу хенд-мейд виробів на ресурсах Crafta.ua, eBay, Amazon Handmade, Etsy та через соціальні мережі – Facebook та Іnstagram. Також учасники дізнаються про сучасне позиціонування виробів українських майстрів у світі та перспективи розвитку ринку. Окремо тренери розкажуть про суто практичні речі, з якими пов’язана торгівля на будь-якій платформі – доставка та оплата товару, питання безпеки і збереження, а також взаємодія з митницею.

 

Навчання проводитимуть досвідчені тренери та практикуючі продавці (Катерина Вітковська – Etsy, Олег Білоногий – eBay, Олександр Радич – Amazon Handmade).

Участь у тренінгах безкоштовна.

Обов’язкова умова – попередня реєстрація за посиланням bit.ly/polissyatrainings до 10 березня (для першої хвилі) та 14 квітня (для другої хвилі).

 

Орієнтовний перелік міст, де відбудуться навчання:

Житомирська область – Житомир, Новоград-Волинський;

Чернігівська область – Чернігів, Ніжин;

Рівненська область – Рівне, Дубно;

Київська область – Біла Церква, Буча;

Волинська область – Луцьк, Ковель.

 

Точний перелік міст та дати проведення буде надіслано зареєстрованим учасникам.

 

За більш детальною інформацією звертайтеся за адресою ucidngo.craft@gmail.com

Стежте за оновленнями на сторінці проекту https://www.facebook.com/craft.it.eaptc/

 

***

Довідково: У 2017 році в рамках Територіальної співпраці країн Східного партнерства (http://eaptc.eu), що реалізується за кошти Європейського Союзу та за адміністрування GIZ отримав підтримку транскордонний україно-білоруський проект «Розвиток традиційних народних ремесел як драйвер росту малого і середнього підприємництва та самозайнятості в прикордонних громадах».  Навчально-практичний блок «Craft It! Навчися і зроби» спрямований на підвищення знань щодо просування хенд-мейд товарів на різноманітних торгових майданчиках в інтернеті. Стратегічна мета проекту – сприяти поширенню альтернативних способів самозайнятості населення та продемонструвати модель та алгоритми поширення такого способу заробітку у сфері креативної економіки, всебічно сприяти розвитку цієї сфери і залученню до неї якомога більшої кількості людей.

Реалізацією проекту з української сторони займаються громадські організації «Український центр інтелектуального розвитку» та «УЦГІ «Світло».

Креативна економіка: як хендмейд здатний вивести Україну в лідери на світовому ринку.

Наші майстри мають всі шанси стати затребуваними на ринках Європи і США, а креативні індустрії в різних країнах тим часом розвиваються швидше, ніж технології

Показати Україну як країну майстрів – таку амбітну мету перед собою і командою однодумців поставила Олена Вечканова, два роки тому створила інтернет-платформу three-snails.com для просування українського хендмейду на ринках Європи і США.

Як виявилося, навколо теми виробів ручної роботи існує чимало усталених стереотипів, що заважають рухатися вперед всій сфері. Тим не менш, в українських майстрів є всі шанси зробити свій продукт затребуваним за кордоном, адже в нашій країні зберігся унікальний пласт культури, в той час як в Європі ткаль і ремісників вже не знайти, говорить Олена.

Команда Three Snails працює над тим, щоб зробити платформу з самим красивим та якісним асортиментом, привабливим за ціною для покупців з усього світу. Купівля виробів на платформі неодмінно супроводжується розповіддю історії його створення. Команда багато їздить по Україні в пошуках кращих майстрів: тих, хто вишиває, малює, створює вироби з шкіри, глини, вовни. Дизайнери Three Snails допомагають попрацювати над брендом так, щоб він став помітним і популярним навіть при величезній конкуренції.

Крім того, Олена зрозуміла, що інформації англійською мовою про наших майстрів і українській культурі мізерно мало, тому в рамках проекту регулярно пишуться статті на трьох мовах. Вони публікуються там, де цікавиться іноземець їх точно побачить і прочитає.

“Ми ходимо в музеї, їздимо в експедиції, знімаємо відео, пишемо статті, робимо гарні фото. Коли люди з різних країн купують вироби ручної роботи з України, то потім шлють нам листівки зі словами подяки і просять розповісти про нашу країну ще щось, ми розуміємо, що працюємо не даремно і ми правильно вибрали вектор розвитку”, – говорить Олена.

Українцям команда інтернет-платформи не тільки допомагає просувати бренд, але і розповідає, що таке креативна економіка, і наскільки успішним можна бути, створюючи вироби ручної роботи.

Олена, що означає термін “креативна економіка”?

Креативна економіка – сектор виробництва, що виник в інформаційну епоху, коли придбання товару або відвідування культурного заходу приносить нові знання, нові емоції, коли розвага і просвітництво йдуть пліч–о-пліч, за це готові платити. Головний фактор комерційного успіху в креативній економіці – несподіванка людської фантазії, вміння швидко і ефективно комунікувати.

Щоб уявити, як виглядає креативна економіка, можна намалювати все це на папері. У центрі – коло-основа, яка являє собою “культурні індустрії”. Тут створюються ціннісні смисли – реалізується непередбачуваний людський геній: пишуться книги, музичні опери, створюються твори образотворчого мистецтва. Наступне коло – це сфера популяризації, зберігання, вивчення прекрасного. Ми назвемо його “околокультурные індустрії”. Коли галереї, музеї, театри працюють на збереження культурної наследствия. У цих двох зонах створюється середовище професійної, елітарної діяльності. Третій рівень – власне, креативні індустрії, де можуть себе проявити і про себе заявити “непрофесійні творці”, які розуміють запити масового споживача. Сюди слід включити медіа: телебачення, радіо, сайти, звукозаписні холдинги, кіно. Цей рівень більш адаптований для суспільства, адже не кожна людина бажає повністю віддаватися мистецтву, відвідуючи музеї і читаючи книги про культуру. Ці три сфери охоплює червертый коло, куди входять креативні напрямки – мода, дизайн. Це переосмышление існуючих культурних канонів. Тут творці вдихають нове життя у вже існуючі речі. Для відтворення дизайнів, які можуть дивувати і захоплювати, вони опускаються до першоджерел. І вже потім ми можемо спостерігати африканські, индианские та інші етно-мотиви в сучасних інтер’єрах, як приклад. Початком ери креативної економіки можна вважати епоху тетчеризма, для якої характерне зниження витрат на всі сфери, включаючи культурну. Культурні інституції були змушені шукати недержавне фінансування, звертаючись за допомогою до бізнесу і громадськості. Так, союз культурних установ з працюючим бізнесом породжує сучасний феномен – прибуткову, а не дотаційну культуру.

Навколо цього феномену виникають незалежні, які не існували раніше гравці культурної індустрії – фандрайзингові агентства. Їх завданням є оцінка культурного проекту за критеріями художньої цінності, а також потенційної фінансової успішності. На підставі цих рекомендацій проекти отримують частково державне фінансування, а частково – від приватного бізнесу. Наприклад, агентство Arts and Business, засноване 1983 року театральним менеджером Коліном Твіді, щоб встановити взаємодію між мистецтвом і бізнесом. Сьогодні членами агентства є 300 провідних комерційних організацій. Вони контролюють 10 % коштів, спрямованих на фінансування британської культури. Великобританія на сьогоднішній день залишається прикладом країни, для якої культурний сектор перетворився в стратегічно важливу галузь економіки. За підсумками 2015 року креативні індустрії зросли на 9% порівняно з попереднім періодом, генеруючи 9,6 млн фунтів щогодини і 84 млрд фунтів щороку. Ці цифри вдвічі перевершують динаміку всієї національної економіки.

Розвиток креативної економіки стимулюється як окремими муніципальними програмами, так і постановами міжнародних організацій. Так, у звіті ЮНЕСКО про стан креативної економіки за 2013 рік сказано, що світова торгівля в секторі становила 624 млрд доларів, а її щорічний приріст становить 8%, в той час, як в інших галузях – близько 3%. Сфера креативної економіки гарантує широку зайнятість населення. Згідно зі статистикою Упсальського університету (Priority Sector Report: Creative and Cultural Industries. Europe Innova paper № 16), у європейських країнах рівень зайнятості в креативному секторі варіюється від 3% у Польщі, Болгарії та Румунії до 5% у Норвегії, Швейцарії і Великобританії та до 7% у Швеції. Разом з цим найвищий темпи зростання зайнятості у креативних індустріях притаманні невеликим економіках: у 2003-2009 роки на Кіпрі цей показник становив 26%, у Словаччині 26%, в Естонії 11%, в Латвії 10%. З чим пов’язані такі стрімкі темпи розвитку креативної економіки? В основі розвитку креативної економіки лежить зміна цінностей. Підтвердженням тому, наприклад, є масштабне соціологічне опитування, проведене у Фінляндії. На питання: “Чого ви хочете досягти через 10 років?” найчастіше відповідали “Я хочу бути щасливим”.

Зараз ми живемо в суспільстві вражень і емоцій, а також постійно зростаючої цінності спілкування. Так, володіння предметами перестало бути індикатором статусу і розкоші. Придбання нерухомості та брендового одягу люди воліють подорожі, прості речі, з якими їх пов’язують приємні враження та емоції. Замість однакових футболок купують футболки з індивідуальним принтом. Замість паперові закладки для книг купують закладки, зшиті вручну. Масове заміщається індивідуальним, а речі масового виробництва заміщуються речами з індивідуальною, неповторною історією. Розвиток інтернету стимулює постійний дискурс про речі і події, які мають значення. Другим необхідним чинником є участь малого і середнього бізнесу. Саме бізнес, а не культурні інститути і держава, орієнтований на отримання прибутку, а тому зацікавлений швидко реагувати на зміну потреб соціуму. Саме бізнес генерує у сфері культури найпотрібніше – інновацію. Бізнес працює над тим, щоб давно забуте старе зазвучало цікаво, актуально і по-новому. Зазвучало так, щоб люди готові були заплатити за це гроші. Показником тут можна вважати досвід США, де не сформувалося культури збереження культурної спадщини, а креативні індустрії орієнтовані на постійне створення нового цікавого контенту (кіно, мода, тощо). Фото: Завдяки оригінальній ідеї та креативній подачі український бренд MyBookmark вже давно став успішним на ринку США і Європи (skyejuice.com) Так, наприклад, в Австрії у сфері креативних індустрій функціонує понад 38 тис. компаній, 63% з яких – індивідуальні (засновник – єдиний працівник), що вдвічі вище, ніж у цілому в економіці. Крім того, понад 25% креативних підприємств мають 2-4 найманих працівника, і тільки 5% фірм – більше 10 зайнятих. Третім фактором можна вважати міський спосіб життя, з його цінністю просторового комфорту, освіченості, змістовного дозвілля. Наприклад, зайнятість у креативних індустріях в Берліні становить 8%, тоді як в цілому в Німеччині тільки 3%. У Нью-Йорку і США ці показники становлять відповідно 8,1% та 2,2%; у Відні та Австрії – 14% і 4%. А входить чи хендмейд у креативні індустрії? Безумовно, вироби ручної роботи є невід’ємною частиною креативних індустрій і в останні кілька років розвиваються набагато динамічніше, ніж індустрія в цілому. Хендмейд на сьогодні стрімко витісняє товари масового виробництва.

За нашими оцінками, обсяг світового ринку хендмейд у 2015 році склав не менше 20 млрд доларів США. В основі розвитку цього сегмента лежить бажання людини бути унікальним, отримувати емоційне задоволення. Так, виходячи заміж, дівчина має можливість підібрати серветочки на столах, замовити індивідуальне прикраса, придумати цікаві фішки для подружок і т. п. Всі ці речі легко досяжні за допомогою хендмейд індустрії. Якою є роль держави в розвитку креативних індустрій? Зараз такий етап, що навіть найбільш розвинені держави, наприклад, ОАЕ, Республіка Корея, усвідомили потенціал культури і офіційно заявили про переорієнтацію своїх економік. Очевидно, що люди і далі будуть продовжувати вкладати в емоції та враження. Часто буває так, що культурні інститути побічно мотивують розвиток інших бізнесів. Ось, скажімо, Віденська опера. У ній підтримується дух епохи, витрачаються великі гроші на позолоту, реставрацію і т. п. Одного разу міська влада Відня задалися метою проаналізувати доцільність вкладень. Так, входити в оперу можна строго по дрес-коду. Костюми та аксесуари туристи не везуть з собою, а купують у Відні. Виходячи з опери, люди, найчастіше, продовжували дозвілля у дорогих ресторанах неподалік, повертаючись в готелі на таксі. Таким чином, непрямі доходи від Віденської опери в п’ять разів перевищували дотації на її зміст. Фото: Українська дизайн-студія Ohhio, створює в’язані гігантськими петялми шарфи, ковдри та светри, стає все популярнішим на англоызычных профільних сайтах (cdn.honestlywtf.com) Роль держави полягає лише в тому, щоб зрозуміти цінність культурних інститутів і дати можливість бізнесу долучитися до процесу. Крім того, держава повинна з самих юних років опрививать своїм громадянам розуміння цінності та потенціалу культури. У Франції, наприклад, чотирирічні діти збирають пазли з картинами імпресіоністів. В чому може бути перевага України перед країнами, де креативні індустрії розвиваються вже не один десяток років? Зараз культурологи говорять про втрату сенсів. Тобто багато інформації, а смислів немає. Вони здебільшого були втрачені в епоху індустріалізації. Саме тоді перервалися багато ремісничі династії, що зберігають культуру виробництва. Для сучасного суспільства важлива легенда. Страшно хочеться потрапити в побут, збережені в століттях, хочеться придбати виріб, створене за образом столітньої давності, побачити обряд, пізнати культуру народності. Перемога України полягає в тому, що етап індустріалізації в частині регіонів ми проскочили. Це допомогло зберегти наш культурний пласт.

Вовняні пледи як вымачивались в гірських річках, так досі і вимочуються. Багатоголосся, традиція українського Різдва, Великодня, Купала, наші дивовижні музичні інструменти, технології виготовлення виробів з натуральних матеріалів, українські орнаменти – це величезна перевага, яке може стати причиною стрімкого зростання української економіки. Ми говоримо про Україну як про країну майстрів тому, що саме ми можемо дати світові необхідну емоцію. Україна зуміла зберегти і вікові культурні традиції, і практику виробництва, і ментально притаманну душевність. Крім цього, багато культурологи кажуть, що збережені в Україні орнаменти християнської і дохристиянської епохи могли б зробити фурор як мінімум на ринках Європи.

Український хендмейд має всі шанси стати популярним в світі. Як краще розпочати процес входження в креативні індустрії? Спочатку необхідно визначити розуміння того, чим ми цікаві. Тобто прописати, проговорити чіткий список повідомлень з різних областей, які будемо нести зовні за допомогою всіх каналів комунікації. Наприклад, Франція говорить про імпресіоністів, культуру виноробства, Мулен Руж, лавандових полів, Ейфелевої вежі. І ці меседжі тиражуються на магнітах, у дорогих подарункових виданнях, офіційних державних каналах комунікації і т. п.

Ці прояви підтримують один одного. Навіть не відвідуючи Францію, всі знають ці основні меседжі. А приїхавши подивитися на Ейфелеву вежу, відкривають для себе Мулен Руж або живопис. Фото: Культурні та креативні індустрії, до яких відноситься хендмейд, сьогодні займають 7% від світового валового внутрішнього продукту з ростом в 10% щорічно (cdn.supadupa.me) В Україні хтось говорить про Київській Русі, хтось- про козацтво. Але іноземець позиціонування цього не бачить, адже англомовна інформація про Україну дуже розрізнена. По суті, вона являє собою обривки незв’язаних між собою думок. На Хрещатику продається пластиковий артефакт із зображенням вареників, вульгарного політичного протесту проти Росії, червоні шаровари, булави різних розмірів – без пояснень їх призначення і сенсу. А де український Авангард? Українське Бароко? Де багато того правильного і потрібного світу? Того, що несе в собі реальну емоцію і смисли? Як, на ваш погляд, краще презентувати Україну світові? Зараз в культуру потроху приходить бізнес і громадськість. Це має колосальний успіх у світі.

Хочу сказати про Владислава Троїцькому, створив “ДахаБраха”. Цей колектив який рік з успіхом гастролирет на кращих сценах світу, показуючи гарну, талановиту Україну. Львівські влади та бізнесмени надають своєму місту неповторний шарм та смисли. У цьому процесі виграють всі: від держави до підприємців. Ми зайняті тим, що збираємо інформацію про зникаючі українських традиціях і ремеслах. І, знаєте, до нас все частіше звертаються іноземці за більш докладною розповіддю. Бо креативні індустрії реально потрібні і цікаві всім і кожному. І саме вони, з нашої точки зору, будуть сприяти стрімкому розвитку нашої економіки. До речі, провідні експерти в галузі культури та креативної економіки дали поради, як українському хендмейду вийти на зарубіжні ринки.
Повний текст читайте тут: https://styler.rbc.ua/ukr/intervyu/kreativnaya-ekonomika-ustroeny-tvorcheskie-1468227218.html

Євросоюз виділив 3 мільйони євро на україно-білоруське прикордонне співробітництво

У цій програмі немає конкретного поділу, яка сума має бути витрачена на українській території, а яка на білоруській.

Європейський Союз надав більше 3 мільйонів євро на поліпшення умов життя місцевих громад в Україні та Білорусі в рамках Програми територіальної співпраці країн Східного партнерства (EaPTC).

Про це кореспонденту УНІАН повідомив керівник групи експертів EaPTC Ерікас Янкаускас. “Європейський Союз надав 3,3 мільйона євро для реалізації спільних проектів України та Білорусі. У цій програмі немає конкретного поділу, яка сума має бути витрачена на українській території, а яка на білоруській. Це спільні заходи, але практика показує, що в середньому кошти розподіляються 50 на 50″, – зазначив Янкаускас. Він додав, що в рамках програми беруть участь тематично 18 відібраних проектів (11 – з України, 7 – з Білорусі), які націлені на покращення умов життя місцевих громад, вирішення проблем навколишнього середовища, зайнятості, охорони здоров’я, підтримку культурних, освітніх і спортивних ініціатив.

У прес-релізі EaPTC наводяться слова директора департаменту державних інвестиційних проектів та підтримки розвитку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Оксани Гришкевич, яка була присутня сьогодні на урочистій церемонії підписання грантових контрактів в рамках Програми: “Це довгоочікувана подія для обох країн. Регіони розвивають політичне та економічне співробітництво з сусідами, спираючись на загальні інтереси і на самостійно розроблені програми і концепції. Сподіваємося, це значно зміцнить прикордонні зв’язки”. Також наголошується, що регіональний директор Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) для України та Білорусі Сабіна Мюллер, яка також була присутня на церемонії підписання грантових контрактів, повідомила, що Програма не тільки сприяє розвитку місцевих органів влади і неурядових організацій, а й зміцнює їх потенціал для участі в майбутніх програмах Європейського Союзу. У прес-службі додали, що з 27 листопада по 1 грудня 2017 року в Києві проходять також вступні тренінги для переможців конкурсних проектів. Учасники отримують базові знання і практичні навички, необхідні для якісного виконання грантових контрактів. Тренінги та церемонія підписання грантових контрактів організовані спільно Програмою підтримки EaPTC та Адміністратором програми EaPTC – Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ).

Довідка УНІАН. Цілями Програми територіальної співпраці країн Східного партнерства є створення сприятливих умов для розвитку транскордонного співробітництва з урахуванням специфіки кожної території. Вона також спрямована на розвиток здатності державних і недержавних органів сусідніх країн разом розробляти та впроваджувати спільні транскордонні проекти. Загальний внесок єс у рамках Програми EaPTC становить 12,5 мільйона євро. Східне партнерство – це ініціатива ЄС, що реалізується в шести країнах Східної Європи та Південного Кавказу: Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Ініціатива спрямована на розвиток більш тісних відносин між ЄС і східними партнерами, поглиблення політичної співпраці та економічної інтеграції. Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) підтримує Україну за дорученням Федерального уряду Німеччини з 1993 року. Зараз майже 300 національних та іноземних фахівців GIZ орієнтовно в 20 населених пунктах України. З 2009 року GIZ має постійне бюро в Києві.

 

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/eurobusiness/2270874-evrosoyuz-vidiliv-3-milyoni-evro-na-ukrajino-biloruske-prikordonne-spivrobitnitstvo.html

1 2 3 6