ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ НАРОДНИХ РЕМЕСЕЛ ТА ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

Упродовж століть десятки й сотні тисяч майстрів – килимарниці, вишивальниці, ткачі, гончарі, різьбярі по дереву, кістці та рогу, майстри декоративного розпису, склороби-гутники, золотарі-ювеліри, ковалі, майстри лозоплетіння і художньої обробки шкіри та багатьох інших професій – створювали речі, необхідні людям у побуті.

Ці речі, як об’єкти народних художніх промислів є невід’ємною складовою української культури. Ще двадцять років тому продукція народних промислів приносила до державної скарбниці України сотні мільйонів доларів. Сьогодні, на відміну від багатьох країн Азії, де народний промисел вважається одним з найприбутковіших секторів економіки, в нашій державі цей сектор економіки занепадає. Як приклад можна розглянути наших найближчих географічних сусідів (Білорусію і Росію), яким вдалося не лише зберегти традиції народного мистецтва, а й зробити на них вигідний бізнес. Проблеми народних художніх промислів не «зациклені» виключно на 2 художньому та економічному векторах. Вони значною мірою залежні також від розвитку професійної педагогіки (підготовка фахівців), етнографії (проведення експедиції), культурології (формування цінностей), мистецтвознавства (трактування символіки). Мета статті – провести аналіз видів народних ремесел та художніх промислів, виявити проблеми та перспективи існування їх осередків.
Народний художній промисел – творча та виробнича діяльність, метою якої є створення художніх виробів декоративно-вжиткового призначення, що здійснюється на основі колективного освоєння і спадкоємного розвитку традицій народного мистецтва у певній місцевості в процесі творчої праці майстрів народних художніх промислів [1]. До основних видів народних ремесел та художніх промислів Лозко Г.С. відносить: гончарство, кераміку, обробку металів, художню обробку дерева, гутництво, ткацтво, розпис тканин, писанкарство [2]. Крім названих ремесел і промислів, в Україні побутує обробка каменю, рогу та кістки, шкіри і хутра. Поширене також плетіння виробів з бісеру (прикрас), плетіння з соломки, різні види вишивки, мережива, художнього плетіння (в’язання) тощо. Однак, ці ремесла здавна побутували як допоміжні види господарської діяльності, які давали можливість не тільки підтримувати матеріальний рівень родини, але й розвивали естетичний смак, виробляли одвічний потяг до краси, такий характерний для всього життя й побуту українців. Гончарство. Уже трипільські гончарні вироби свідчать про тонкий естетичний смак давніх гончарів, їхню високу майстерність. Гончарство несе в собі цінну інформацію про етнографічні особливості побуту найдавніших племен і народів, які заселяли нашу землю в минулому. Кераміка. У XVII ст. в Україні поширився один із різновидів кераміки – майоліка, яка набула широкого застосування у багатьох містах України. Обробка металів. Традиції видобування руди збереглися в Україні від Київської Русі. Давньоруські ковалі були обізнані з технологічними прийомами кування, зварювання і термічної обробки металів. Вони виготовляли знаряддя праці, кінську збрую, наконечники списів, сокири, кольчуги та різноманітні речі господарського призначення.
Ювелірні вироби давньоруських майстрів 3 відзначалися мистецькою витонченістю і досконалістю малюнків. Художня обробка дерева була вже добре розвинена за часів Київської Русі. Оскільки дерево не завжди зберігається у землі, археологи не дуже часто знаходять зразки давніх виробів із дерева. Серед ремісничих професій з’являються теслярі, ложкарі, різьбярі, бондарі. Гутництво – виготовлення виробів зі скла — було відоме в Україні понад тисячу років. Точний час його виникнення не встановлено, але у скіфських похованнях уже знаходять намисто зі скла із вкраплюванням різнокольорових барвників. Ткацтво – найдавніше ремесло, яким займалися українські жінки. Тканини виготовляли спочатку для власного вжитку, але вже з IX—X ст. відбувалося відокремлення цього домашнього ремесла як промислу, що задовольняв потреби міського населення. Дуже довго існували паралельно народне домашнє ткацтво і цехове ремісниче. Розпис тканин, як прийнято вважати, – порівняно новий вид декоративно-прикладного мистецтва в Україні, хоча є свідчення про надзвичайну давність і цього мистецтва. Унікальним українським культовим мистецтвом, пов’язаним водночас і з вірою, і з міфологією, і з обрядами, є писанкарство. Ще не так давно писанки виготовлялися спеціально на продаж, адже умінням писати писанки володіла далеко не кожна господиня. Поступово справжні домашні писанки витіснили сувенірні – дерев’яні, керамічні. У деяких регіонах Західної України ще і нині можна замовити писанки у майстрині-писанкарки, яку знають усі односельці. Осередки народних промислів розміщені по всій території України, багато з регіонів, на територіях яких існували осередки, зберегли й донині свою стилістику, свій художньо-декоративний образ, свою колористику і своє формоутворення [3]. Наведемо приклади таких осередків на Гуцульщині: місто Косів – косівська кераміка вирізняється світлим колоритом, яскравим розписом, витягнутими пропорціями; село Річка – відомий осередок різьбярства, бондарства, художньої обробки шкіри та металу, ткацтва та вишивки, писанкарства, виготовлення сирних іграшок, виготовлення музичних 4 інструментів, народного одягу, бісероплетіння, в’язання; село Верховина славетне давньою технікою інкрустації різьбяних виробів рогом та металом; село Космач – національний одяг, вишивка, космацькі писанки; село Яворів – мистецтво так званої „сухої” різьби по дереву і ліжникарство (виготовлені з чистої овечої вовни ліжники-покривала з чітким графічним малюнком виконують практичну та декоративну функцію). До народних художніх промислів Закарпаття зараховують – вишивання, ткацтво, різьбярство, декоративний розпис, ковальство, лозоплетіння та художня обробка шкіри. Мукачівщина популярна неповторною угорською вишивкою скатертин і рушників, Ужгородщина славиться добронськими віниками найрізноманітніших розмірів, Рахівщина подарує знайомство з дерев’яною коренепластикою, кам’яними закарпатськими пацьорками (намисто), гуцульськими кептариками, вишивкою тощо.
Місто Львів багате мистецькими традиціями. Вироби з львівського гутного скла – вази, глечики, декоративні тарелі, свічники – вважаються ексклюзивними подарунками, бо на сьогодні це вже стиль. Кожен виріб, створений у гуті ручною працею майстра, індивідуальний і неповторний, цінний передусім своєю унікальністю, свободою самовираження, щирістю та індивідуальністю. Недалеко від Львова, у Золочівському районі знаходиться невеличке село Гавареччина. Вироби майстрів минулого викликають справжнє захоплення вишуканою формою, чудовим силуетом, майстерним декором та багатофункціональністю (гаварецька чорнолощена кераміка). Організаційно народні художні промисли пройшли складний шлях реформувань. Значне погіршення колись потужної галузі народних художніх промислів призводить до поступового припинення підготовки фахівців у початкових спеціалізованих навчальних закладах у зв’язку із занепадом шкіл майстерності, досвідчені майстри мають небагато можливостей передати свій досвід талановитій молоді. Аналіз низки літературних джерел та ЗМІ, дозволяє сформулювати основні проблеми народних художніх промислів: – практично зруйнована матеріально-технічна база навчальних закладів та підприємств народних художніх промислів (аж до їх закриття); – призупинена активна підготовка молодої зміни, фахівців, зникли школи 5 майстерності; основна маса майстрів позбавлена робочих місць і соціального захисту, права на творчу працю, пенсійне забезпечення, передачу унікальних художніх традицій молодому поколінню; – втрачені традиційні ринки збуту готової продукції (продукуються вироби низькопробні і далекі від народної традиції, які витісняють із ринку автентичних носіїв етномистецької традиції); – зруйнована мережа спеціалізованих навчальних закладів – зникла важлива середня ланка підготовки кадрів.
На завершення спробуємо зазначити основні шляхи відновлення та розвитку народних художніх промислів України: – відновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів та підприємств народних художніх промислів, оснащення їх новітніми технологіями виробництва та будівництво нових; – модернізація науково-методичного забезпечення підготовки фахівців у галузі народного мистецтва та художніх промислів; – реалізація комплексу освітніх, культурно-мистецьких програм і проектів у сфері традиційної художньої культури; – надання державної підтримки суб’єктам підприємницької діяльності в галузі народного мистецтва та художніх промислів і створення правових умов для соціального захисту майстрів. – підтримка та розвиток народних художніх промислів на селі. До подальших напрямів дослідження відносимо розробку модернізованого науково-методичного забезпечення підготовки фахівців у галузі народного мистецтва та художніх промислів.

 

http://lib.iitta.gov.ua/4831/

Новые возможности для производителей хэндмэйда – платформа ETSY

«Я не жду первых продаж раньше чем через полгода — говорит Алла П., рижанка, создавшая свой магазин на мировой бирже продажи рукоделия Etsy.com. — Опыт моих знакомых показывает, что раньше этого срока продавать не удаётся никому. Просто чтобы разобраться во всех нюансах этой платформы, мне потребовалось около трёх месяцев».
Алла латвийский дизайнер, много лет проработала в дизайнерском бюро, а в какой-то момент решила, что ей наскучила работа в офисе. С детства она собирала ангелов — керамических, стеклянных, тряпичных, — собрала огромную коллекцию. А в какой-то момент решила, что пора создать своего уникального ангела. Придумала идею: внешний вид, материал, формы. Изготовила, и неожиданно для неё ангелы стали пользоваться спросом — сначала у друзей и знакомых, потом в сувенирных магазинчиках в Старой Риге. Люди с удовольствием покупали фигурки к Рождеству, к рождению детей, а кто-то просто в свою личную коллекцию. А потом Алла подумала: почему бы не попробовать выйти на международный уровень? Лучшей платформой для этого является Etsy.com, считает она.
— Хотя в Латвии тоже есть свои биржи — например, www.meistardarbs.lv. Но мой опыт показывает, что продавать там что-то нереально. Вроде бы и идея правильная, и товары там хорошие выставлены, но вот не покупают латыши у латышей, и всё тут. А если кто-то и покупает, то не через Интернет, а на ярмарках. Другое дело — всемирная биржа Etsy.com, где собраны миллионы handmade по всему миру. Там совершенно другой размах, хотя опыт показывает, что, например, американцы чаще всего покупают товары из Америки из-за более дешёвой доставки товара. А вот европейцы покупают отовсюду.
Об этой платформе Алле рассказала её подруга, которая тоже занимается рукоделием. Причём у этой подруги был совершенно неудачный опыт работы с Etsy.com. За три года она не продала ничего. «Но подруга сама же признавала, что ничего не делала для того, чтобы продвигать свой товар внутри биржи, — говорит Алла. — Мне же было интересно разобраться, как это работает».
Оказалось, что Etsy.com — это огромная система, в которой главная задача продавца — продвинуть свой товар вверх списка. Но вначале о самом товаре. Нет смысла выходить на Etsy.com, если вы, скажем, вяжете самые обычные шапочки или носочки. Или делаете обычные деревянные разделочные доски. Товар должен быть уникальный. Покупатель при виде вашего товара должен воскликнуть: «Ничего себе, красота какая!» Иначе продвигай — не продвигай, смысла в этом не будет никакого.
«Главное — придумать оригинальную идею, — считает Алла. — Материал, форма, дизайн — неважно! Например, одна девушка из Америки придумала керамические книжные закладки в форме торчащих ножек. Именно с помощью Etsy.com она получила невероятную популярность, её товар пользуется большим спросом. И я думаю, что вот ей уже ничего особенно не надо делать, чтобы продвинуть свой товар вверх, — о нём и так все уже знают. Кстати, тут же появились плагиаторы, которые эту идею содрали. Но с этим ничего не поделать, разве что запатентовать свою работу».
После того как товар есть, надо подумать над ассортиментом и качественными фото товара. Нет смысла выставлять одно-два наименования. Чем шире ассортимент, тем лучше: так твою личную страницу (так называемый магазин) чаще просматривают — и значит, она становится более популярной. «Но нужно считаться с тем, что за каждое выставление товара нужно платить по 20 центов, — говорит Алла. — Ещё одна плата — комиссия после продажи товара: 3,5 процента. И больше никаких расходов». Что касается фото, то это очень и очень важный момент. Фото должны быть качественными, чтобы покупатель мог получить полное представление об изделии, рассмотреть его с разных сторон. Хороший товар с плохими фотографиями продать невозможно.
Творческий этап позади, впереди — реклама и продажи. Здесь потребуется полная самоотдача, потому что продать своё изделие среди миллионов конкурентов задача сложнейшая.
«Представьте, что на Etsy.com заходит покупатель и делает запрос «вязаная шапочка для девочки». В результате ему будут предложены сотни магазинов с такими шапочками по всему миру. Покупатель посмотрит в лучшем случае первые 20-30 и никогда не доберётся до 125-го магазина в списке, который может быть ваш. То есть главное — подняться в рейтинге до первой двадцатки магазинов твоей категории. Для этого потребуется огромный труд, практически день и ночь в течение первых 6-12 месяцев. Конечно, есть и платные консультанты, которые за деньги предлагают поднять твой магазин в рейтинге, и платная реклама, но я этим не пользуюсь.
Я стараюсь понять, как правильно создать теги (ключевые слова, по которым покупатели ищут товары в поисковых системах), чтобы мой товар появлялся в результатах как можно больших запросов покупателей. Я активно осваиваю социальные сети, через которые люди также могут попадать на Etsy.com. Я общаюсь на форумах, где много ценных советов по продвижению своего магазина. Сейчас я ещё только осваиваю Etsy.com и не жду быстрого результата. Одна моя знакомая, которая уже продаёт свои изделия на этой бирже, ждала первых продаж около полугода, и всё это время только и занималась продвижением своей площадки».
И ещё очень важный момент — общение с покупателями. Как говорит Алла, они постоянно спрашивают что-то о товаре и продавец просто обязан быть вежливым. Плохая слава о продавцах или о некачественном товаре распространяется очень быстро. К тому же покупатели могут оставлять отзывы о вашем магазине, подкорректировать которые вы никак не можете. Написали о вас плохо — кто будет связываться с таким торговцем?
Напоследок интересуемся, много ли на Etsy.com латвийских рукодельниц. Алла говорит, что очень много, но кроме handmade наши люди любят продавать винтаж советского периода (на бирже можно торговать и старинными вещами, и handmade). Литовцев тоже много, они торгуют в основном изделиями изо льна. А россияне чаще всего продают украшения собственного изготовления.
Ольга КНЯЗЕВА.

http://www.subbota.com/2015/08/24/chtoby-prodavat-cherez-etsy-com-nado-rabotat-den-i-noch/

Новини проекту «Молодь Зустрічає Iсторiю»

У листопаді  2015 року  група німецьких  студентів відвідала з візитом Україну. Даний візит відбувся в рамках проекту  «Молодь Зустрічає Iсторiю», метою якого є організація спільного німецько-українського діалогу, присвяченого  історії тоталітаризму. Даний проект реалізує Фонд Мирної Революції (Лейпциг, Німеччина)  разом з ГО “Українській Центр Інтелектуального Розвитку” (Ірпінь, Україна). Учасники поїздки відвідали місто Київ та Ірпінь, де мали нагоду поспілкуватися з українською  молоддю. У рамках поїздки були проведені семінари та організовані українсько-німецькі дискусії на тему антифашизму, аналізу історичної спадщини та  встановлення порозуміння в суспільстві. Спільно українською та німецькою молоддю був розроблений проект з осмислення та розуміння трагічних історичних подій.

Новини проекту «Молодь Зустрічає Iсторiю»

У жовтні 2015 року  група українських студентів відвідала з візитом Німеччину. Даний візит відбувся в рамках, проекту «Молодь Зустрічає Iсторiю» метою якого є організація спільного німецько-українського діалогу, присвяченого  історії тоталітаризму. Даний проект реалізує Фонд Мирної Революції (Лейпциг, Німеччина)  разом з ГО “Українській Центр Інтелектуального Розвитку” (Ірпінь, Україна). Учасники поїздки відвідали місто Лейпциг, де, в місцевому Університеті,  мали нагоду поспілкуватися з німецькою молоддю. У рамках поїздки були проведені семінари та організовані українсько-німецькі дискусії на тему спільного сприйняття тоталітаризму.  Проект «Молодь Зустрічає Iсторiю» реалізується у рамках програми  «Meet up! Німецько-українські зустрічі молоді» яку реалізує Федеральний Фонд «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» (www.stiftung-evz.de)

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 

Молодь Зустрічає Iсторiю

Для всіх, кому важливі демократичні цінності та хто цікавиться Німеччиною!

У вересні 2015 року  Фонд Мирної Революції (Лейпциг, Німеччина) разом  з  ГО “Українській Центр Інтелектуального Розвитку” (Ірпінь, Україна) розпочали спільний проект  “Молодь Зустрічає Iсторiю” , метою якого є організація спільного німецько-українського діалогу, присвяченого  історії тоталітаризму.

Проектом заплановані семінари, дискусії на теми антифашизму, аналізу історичної спадщини та  встановлення порозуміння в суспільстві. Проект передбачає навчальну поїздку для 10 представників  української молоді до Німеччини (жовтень 2015)  та німецької молоді до України (листопад 2015).

Учасники проекту отримають можливість не тільки взяти участь у навчальних проектних заходах, але і познайомитися ближче з Німеччиною, її життям, культурою та людьми.

Проект «Молодь Зустрічає Iсторiю» реалізується у рамках програми  «Meet up! Німецько-українські зустрічі молоді» яку реалізує Федеральний Фонд «Пам’ять, відповідальність та майбутнє (Німеччина)»: www.stiftung-evz.de

Druck

1 3 4 5 6